обслуга —
обслу́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
обслуга —
[оубслуга] -гие, д. і м. -уз'і
Орфоепічний словник української мови
обслуга —
Обслуга й обслуговування (обслужування) «У місті відчувається погана поштова обслуга», — читаємо в одній газеті, й відразу впадає в очі помилкове використання слова обслуга, яке має інше значення, ніж те, що надала йому газета.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
обслуга —
-и, ж. 1》 Група людей, що обслуговує певний об'єкт. 2》 військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. 3》 рідко. Те саме, що обслуговування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обслуга —
ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об'єкт; персонал. Шкода, що скіфи з царської обслуги взяли ворота на залізні шпуги (Л. Костенко); Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (А. Головко). 2. військ.
Словник української мови у 20 томах
обслуга —
ОБСЛУ́ГА військ. (група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.), РОЗРАХУ́НОК. Лейтенант побачив кулеметну обслугу з трьох чоловік, що зачаїлись під дубом (О.
Словник синонімів української мови
обслуга —
ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об’єкт. Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (Головко, І, 1957, 473). 2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.
Словник української мови в 11 томах