обстилати
ОБСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., що, розм.
1. Стелючи що-небудь, покривати якусь поверхню; застилати.
Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки (І. Нечуй-Левицький).
2. кого, що, рідко. Стелючи, обкладати, укривати з усіх боків кого-, що-небудь.
Дівка сина породила, Барвіночком обстелила (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)