обстріпаний
ОБСТРІ́ПАНИЙ і ОБСТРЬО́ПАНИЙ, а, е, розм.
Пошарпаний, обдертий.
Стежина кривуляє до самотньої, обстріпаної хатини (М. Стельмах);
Він .. примітив старі порвані ризи, навіть старе обстрьопане кропило (І. Нечуй-Левицький);
Попереду на кошлатій шкапині їде всміхаючись юнак в злиденному картузику, в обстрьопаній австрійській шинелі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)