обстріпаний

обстрі́паний

обстрьопаний, -а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обстріпати.

Значення в інших словниках

1. обстріпаний — обстрі́паний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обстріпаний — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. обстріпаний — ОБСТРІ́ПАНИЙ і ОБСТРЬО́ПАНИЙ, а, е, розм. Пошарпаний, обдертий. Стежина кривуляє до самотньої, обстріпаної хатини (М. Стельмах); Він .. примітив старі порвані ризи, навіть старе обстрьопане кропило (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обстріпаний — ОБСТРІ́ПАНИЙ, ОБСТРЬО́ПАНИЙ, а, е, розм. Пошарпаний, обдертий. Стежина кривуляє до самотньої, обстріпаної хатини (Стельмах, І, 1962, 139); Він.. примітив старі порвані ризи, навіть старе обстрьопане кропило (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах