обтавати

ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ОБТА́ТИ, а́ну, а́неш, док.

Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу.

Звірюка до Огню підскочив .. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Є. Гребінка);

До .. купе зайшло стільки, скільки влізло .. Почали роздягатися, обтавати (Р. Іваничук);

// Танути з поверхні, з країв (про лід, сніг).

Дорога пішла поміж чагарником, придавленим до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях і блищали на сонці крапельками (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. обтавати — обтава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтавати — -таю, -таєш, недок., обтанути і обтати, -ану, -анеш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтавати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови
4. обтавати — ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ну, неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Звірюка до Огню підскочив.. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Греб., І, 1957, 71).  Словник української мови в 11 томах