Великий тлумачний словник сучасної мови

обтавати

обтава́ти

-таю, -таєш, недок., обтанути і обтати, -ану, -анеш, док.

Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обтавати — обтава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обтавати — ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ОБТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Звірюка до Огню підскочив .. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Є. Гребінка); До ..  Словник української мови у 20 томах
  3. обтавати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. обтавати — ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ну, неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Звірюка до Огню підскочив.. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Греб., І, 1957, 71).  Словник української мови в 11 томах