обтавати
ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ну, неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу.
Звірюка до Огню підскочив.. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Греб., І, 1957, 71).
Словник української мови (СУМ-11)