обтічник

ОБТІ́ЧНИК, а, ч., техн.

Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми.

Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (з навч. літ.);

З нього [берилію] виготовляють обтічники надзвукових літаків, носові частини ракет і керованих снарядів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. обтічник — обті́чник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обтічник — -а, ч., тех. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтічник — ОБТІ́ЧНИК, а, ч., техн. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми. Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах