обуза

ОБУ́ЗА, и, ж.

1. розм. Те, що заважає, є тягарем.

Що вона для матері? Тілько лишній рот, .. тілько лишня обуза (Панас Мирний);

Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і незчулася, як нав'язала собі на шию обузу в 280 .. сторінок (Леся Українка).

2. діал. Натовп.

Бач, якою обузою дітвора суне (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. обуза — обу́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обуза — -и, ж., діал. Натовп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обуза — ОБУ́ЗА, и, ж. 1. розм. Те, що заважає, висить тягарем. Що вона для матері? Тілько лишній рот,.. тілько лишня обуза (Мирний, І, 1954, 59); Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і не зчулася, як нав’язала собі на шию обузу в 280..  Словник української мови в 11 томах
4. обуза — Обуза, -зи ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.  Словник української мови Грінченка