обумовлення
ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. обумо́вити.
Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)