обумовлення

ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити.

Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (Вітч., 12, 1968, 154).

Значення в інших словниках

1. обумовлення — обумо́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обумовлення — -я, с. Дія за знач. обумовити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обумовлення — ОБУМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. обумо́вити. Твори письменника виховують не тільки читача, а й його самого. Кожний рядок є наслідком не лише попереднього розвитку особистості, а якоюсь мірою і обумовленням її подальшого розвитку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах