обурливий
ОБУ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який викликає обурення.
[Криницька:] Книжка шкідлива, політично дволика .. А просто сказати – обурлива книжка (І. Микитенко).
2. Який виражає обурення; сповнений обурення.
Схвачувався вітер, розносив обурливі слова парубка (К. Гордієнко);
Якась жінка в залі зойкнула, і на адресу гестапівця полетіли обурливі вигуки (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)