Словник української мови у 20 томах

обурюватися

ОБУ́РЮВАТИСЯ¹, ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. на кого і без дод. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування.

Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Г. Хоткевич);

В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (М. Томчаній);

Іван Орлюк так обурився, що аж стіл .. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко).

2. заст. Збуджуватися, хвилюватися.

Обурився ворог; хтось крикнув: – Пали! (М. Старицький).

ОБУ́РЮВАТИСЯ², юється, недок., ОБУ́РИТИСЯ, риться, док., рідко, на кого – що і без дод.

Обвалюватися, обрушуватися.

Перед очима виростали якісь високі стіни, страхітні скелі – мертві, страшні. Здавалось – ось-ось зразу обуряться на нас, задавлять (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обурюватися — обу́рюватися 1 дієслово недоконаного виду гніватися обу́рюватися 2 дієслово недоконаного виду обвалюватися діал.  Орфографічний словник української мови
  2. обурюватися — Сердити|ся|, гнівати|ся|, б. з. збурювати|ся|, запалювати|ся|; (- стіни) обвалювати|ся|; тлк. ОБУРЮВАТИ, (проти) підбурювати.  Словник синонімів Караванського
  3. обурюватися — [оубур'уватиес'а] -р'уйус'а, -р'уйеіс':а, -р'уйеіц':а, -р'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  4. обурюватися — I -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Виражати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2》 заст. Збуджуватися, хвилюватися. II -ююся, -юєшся, недок., обуритися, -рюся, -ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обурюватися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
  6. обурюватися — Обу́рюватися, -рююся, -рюєшся; обу́ритися, -рюся, -ришся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обурюватися — ОБУ́РЮВАТИСЯ¹ , ююся, юєшся, недок., ОБУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Хотк.  Словник української мови в 11 томах