обчикрижений
ОБЧИКРИ́ЖЕНИЙ, а, е, жарт.
Дієпр. пас. до обчикри́жити.
Про історію України чули тільки студенти-історики (наголошуємо: чули, бо “куценьким” був зміст нашої історії, до того ж “обчикрижений” ученими-шовіністами) (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
– Я пришию твою жилетку до оцієї обчикриженої кофти (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)