обчикрижений
ОБЧИКРИ́ЖЕНИЙ, а, е, жарт. Дієпр. пас. мин. ч. до обчикри́жити.
— Я пришию твою жилетку до оцієї обчикриженої кофти (Н.-Лев., IV, 1956, 244).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЧИКРИ́ЖЕНИЙ, а, е, жарт. Дієпр. пас. мин. ч. до обчикри́жити.
— Я пришию твою жилетку до оцієї обчикриженої кофти (Н.-Лев., IV, 1956, 244).
Словник української мови (СУМ-11)