обчикрижити
ОБЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., жарт. Те саме, що обрі́зати.
— Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Гл., Вибр., 1957, 62);
Він [піп] зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до "кримінального розшуку" за співробітника (Еллан, II, 1958, 49).
Словник української мови (СУМ-11)