обчикрижити

ОБЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, жарт.

Те саме, що обрі́зати.

– Ми знайдемо [сукно]! – він каже сам собі, – Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов);

Він [піп] зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до “кримінального розшуку” за співробітника (В. Еллан-Блакитний);

// кого. Коротко або нерівно обстригти когось.

Та й там [у перукарні] обчикрижили мене (із журн.).

Значення в інших словниках

1. обчикрижити — обчикри́жити дієслово доконаного виду жарт.  Орфографічний словник української мови
2. обчикрижити — -жу, -жиш, док., обчикрижувати, -ую, -уєш, недок., перех., жарт. Те саме, що обрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обчикрижити — обчикрижити → обцибушити 3  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. обчикрижити — ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. обчикрижити — Обчикри́жити, -кри́жу, -кри́жиш; обчикри́ж, -кри́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обчикрижити — ОБЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., жарт. Те саме, що обрі́зати. — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Гл., Вибр., 1957, 62); Він [піп] зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до "кримінального розшуку" за співробітника (Еллан, II, 1958, 49).  Словник української мови в 11 томах
7. обчикрижити — Обчикрижити, -жу, -жиш гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу. Гліб.  Словник української мови Грінченка