обчовганий

ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обчо́вгати.

Пан Жаб вийняв з кишені немилосердно обчовганого черевика з роззявленою пелькою (Ю. Винничук);

// у знач. прикм.

Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Л. Первомайський);

Кирило з Максимом сиділи в кутку вогкої, з обчовганими стінами комірчини, куди їх вштовхнув міліціонер (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. обчовганий — обчо́вганий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обчовганий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обчовгати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обчовганий — ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчо́вгати. Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Перв., Материн..  Словник української мови в 11 томах