обчовганий

обчо́вганий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обчовгати.

Значення в інших словниках

1. обчовганий — обчо́вганий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обчовганий — ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обчо́вгати. Пан Жаб вийняв з кишені немилосердно обчовганого черевика з роззявленою пелькою (Ю. Винничук); // у знач. прикм. Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. обчовганий — ОБЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчо́вгати. Протоптана стежка, перетнута вузлуватим обчовганим корінням, провадила до церкви нагору (Перв., Материн..  Словник української мови в 11 томах