обшморгувати
ОБШМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін.
– Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (І. Нечуй-Левицький);
Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листків або обламують на початку росту весною (з наук. літ.);
// Обривати, обсмикувати і т. ін.
Дівчинка .. накинулася на сині дерева, почала обшморгувати рясні плоди (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)