обшморгувати
ОБШМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін.
— Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (Н.-Лев., II, 1956, 187);
Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листків або обламують на початку росту весною (Хлібороб Укр., 2, 1966, 33);
// Обривати, обсмикувати і т. ін.
Словник української мови (СУМ-11)