обшморгувати

ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт (липи), та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав (Терешко) дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); — Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів'ялі листочки (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. обшморгувати — обшмо́ргувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обшморгувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. обшморгувати — -ую, -уєш, недок., обшморгати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін. || Обривати, обсмикувати і т. ін. 2》 Спеціальними грабельками зривати рясні ягоди морошки, чорниці тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обшморгувати — ОБШМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін. – Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (І.  Словник української мови у 20 томах
5. обшморгувати — ОБШМО́РГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Стискуючи в жмені стебло рослини, рухом руки вздовж нього обривати листя, пагони і т. ін. — Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. обшморгувати — Обшморгувати, -гую, -єш сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами. ЗОЮР. I. 134.  Словник української мови Грінченка