обідранка
ОБІ́ДРАНКА, и, ж., зневажл.
Жін. до обі́дранець.
[Настя:] Сміховисько! .. Сестра у третіх за чиновником!.. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці, задрипанці!.. (М. Кропивницький);
Дивись ти – була замурзаною кріпачкою, – найпослідущою на селі обідранкою, а тепер – делегатка (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)