обіймиця
ОБІ́ЙМИЦЯ, і, ж., розм., рідко.
Те саме, що обхва́т 2.
Дійшов [Бух Копитович] до того стовпа, стіни змірив, аж по .. дванадцять аршин у того стовпа обіймиці (з казки);
От виліза він на високий замок, В руках – аркан на шістдесят обіймиць (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)