обіймиця

ОБХВА́Т (побутова міра товщини циліндричного предмета, що дорівнює відстані між кінцями пальців рук, витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього), ОБІ́ЙМИЩЕ розм., ОБІ́ЙМИЦЯ розм. Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в'яз.. неспогадано розбила весняна гроза (В. Логвиненко); Стовбури дерев ледве можна обхопити в обіймища двом чоловікам (І. Нечуй-Левицький); От виліза він на високий замок, В руках — аркан на шістдесят обіймиць (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. обіймиця — обі́ймиця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обіймиця — -і, ж., розм., рідко. Те саме, що обхват 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обіймиця — ОБІ́ЙМИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Дійшов [Бух Копитович] до того стовпа, стіни змірив, аж по .. дванадцять аршин у того стовпа обіймиці (з казки); От виліза він на високий замок, В руках – аркан на шістдесят обіймиць (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
4. обіймиця — ОБІ́ЙМИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Дійшов [Бух Копитович] до того стовпа, стіни змірив, аж по.. дванадцять аршину того стовпа обіймиці (Укр.. казки, 1951, 87); От виліза він на високий замок, В руках — аркан на шістдесят обіймиць (Крим., Вибр., 1965. 183).  Словник української мови в 11 томах