обікладений

ОБІКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обікла́сти.

Обличчя опухло, вся шия обікладена знадобами баби знахарки, обв'язана, обмотана (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. обікладений — обікла́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обікладений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обікласти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обікладений — ОБІКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обікла́сти. Обличчя [в Катрі] опухло, вся шия обікладена знадобами баби знахарки, обв’язана, обмотана (Л. Янов., І, 1959, 393).  Словник української мови в 11 томах