обікладений
ОБІКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обікла́сти.
Обличчя [в Катрі] опухло, вся шия обікладена знадобами баби знахарки, обв’язана, обмотана (Л. Янов., І, 1959, 393).
Словник української мови (СУМ-11)ОБІКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обікла́сти.
Обличчя [в Катрі] опухло, вся шия обікладена знадобами баби знахарки, обв’язана, обмотана (Л. Янов., І, 1959, 393).
Словник української мови (СУМ-11)