обілляний

ОБІЛЛЯ́НИЙ, ОБІЛЛЯ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обілля́ти.

З розпеченими обличчями, обілляні потом.., метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський);

Переброджуючи глибокий сніг, обіллятий голубим місячним світлом.., Василь Келембет раптом заспівав (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. обілляний — обілля́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обілляний — обіллятий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обілляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обілляний — ОБІЛЛЯ́НИЙ, ОБІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обілля́ти. З розпеченими обличчями, обілляні потом.., метушаться люди коло вогню (Коцюб., І, 1955, 121); Переброджуючи глибокий сніг, обіллятий голубим місячним світлом.., Василь Келембет раптом заспівав (Ю. Янов., II, 1954, 106).  Словник української мови в 11 томах