обілляний

обі́лляний

обіллятий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обілляти.

Значення в інших словниках

1. обілляний — обілля́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обілляний — ОБІЛЛЯ́НИЙ, ОБІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обілля́ти. З розпеченими обличчями, обілляні потом.., метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський); Переброджуючи глибокий сніг, обіллятий голубим місячним світлом.., Василь Келембет раптом заспівав (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. обілляний — ОБІЛЛЯ́НИЙ, ОБІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обілля́ти. З розпеченими обличчями, обілляні потом.., метушаться люди коло вогню (Коцюб., І, 1955, 121); Переброджуючи глибокий сніг, обіллятий голубим місячним світлом.., Василь Келембет раптом заспівав (Ю. Янов., II, 1954, 106).  Словник української мови в 11 томах