обірванка
ОБІ́РВАНКА, и, ж., розм.
Жін. до обі́рванець.
От би тілько принарядити її треба, а то справді така обірванка (Панас Мирний);
– Погано ж ти, видно, служила, коли такою обірванкою йдеш додому (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)