об'їждчик
ОБ'Ї́ЖДЧИК, а, ч.
1. Той, хто, об'їжджаючи ділянки яких-небудь угідь, наглядає за ними, охороняє їх.
Запорожець відпросився з заводу, щоб на різдвяні канікули поїхати в село, .. де його батько працював лісовим об'їждчиком (Ф. Бурлака);
Біля каміна, де яскраво пала вогонь, .. робітники й службовці заповідника, лісники, об'їждчики (О. Донченко).
2. Той, хто об'їжджає коней.
А я кругом двору, ніби той об'їждчик, хвицаючись і тоненко іржучи, ганяю безперестану на хворостині (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)