оволодівання
ОВОЛОДІВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оволодіва́ти.
Не приховував [Безкоровайний] ніяких труднощів у своєму оволодіванні і своєрідному змаганні з машинами (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)ОВОЛОДІВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оволодіва́ти.
Не приховував [Безкоровайний] ніяких труднощів у своєму оволодіванні і своєрідному змаганні з машинами (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)