огласка
ОГЛА́СКА, и, ж., рідко.
Те саме, що ро́зголос 1.
Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (з наук. літ.);
– От хіба вам, Іро, і Валі виступити разом у районній газеті з статтею, так би мовити, дати огласку нашому місячнику (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)