оглашати
ОГЛАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛАСИ́ТИ, ашу́, аси́ш, док., що.
1. заст. Оголошувати.
– Стражники їздили на конях, – розказував Грицько Вересай, – і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака);
А ви – юродиві – тим часом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря! (Т. Шевченко).
2. рідко. Наповнювати голосними звуками.
Над озером панувала цілковита тиша. Тільки сполохане птаство, ширяючи в височині, оглашало околиці тривожним криком (Ю. Смолич).
3. церк. Оголошувати про чий-небудь наступний шлюб.
Словник української мови (СУМ-20)