оглашатися
ОГЛАША́ТИСЯ, а́ється, недок., ОГЛАСИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. заст. Оголошуватися.
Як огласилось: “Піймали, піймали!”, то вона знов упала на дзиґлик (О. Стороженко);
// безос.
Як огласилось: “Піймали, піймали!”, то вона знов упала на дзиґлик (О. Стороженко).
2. рідко. Наповнюватися голосними звуками.
Нарешті він зачіпається за камінчик, гепає на спину, і вулиця оглашається його ображеним і обуреним ревом (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)