оголюватися
ОГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОГОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОГОЛИ́ТИСЯ, оголю́ся, ого́лишся, док.
1. Знімати з себе одяг; ставати голим, нічим не прикритим (про якусь частину тіла).
Замелькали капелюхи та шапки, оголювались людські лисини, скуйовджені чуприни (Ю. Збанацький);
Прибулий зайшов до палатки, поставив біля койки чемоданчика, кинув плаща, поклав капелюха, оголився до пояса й рушив до умивальні (Ю. Яновський);
// Позбавляючись покриття, заслони і т. ін., ставати видимим для огляду, відкриватися для зору.
Парували, неначе закипали, мідні чаші розлогих дубів, і сумовито оголялися на смерть перелякані, трепетні осики (М. Стельмах);
Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси (Я. Щоголів);
Відтоді минуло багато літ, обміліла невелика притока Дністра, оголилося узгір'я, залишився тільки дуб (І. Цюпа).
2. перен. Ставати відкритим, неприхованим; виявлятися.
Це вперше за той час, відколи я попав у другу камеру, так чітко оголились протиріччя (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)