одичавілий
ОДИЧА́ВІЛИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до одича́віти;
// у знач. прикм.
Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)ОДИЧА́ВІЛИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до одича́віти;
// у знач. прикм.
Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)