однобічно

ОДНОБІ́ЧНО.

Присл. до однобі́чний 3, 4.

Одноманітна фізична праця однобічно розвиває м'язову систему, тому що в ній постійно беруть участь ті самі групи м'язів (з навч. літ.);

Не можна впливати на організм однобічно, ізольовано від середовища, від виховання (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. однобічно — однобі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. однобічно — Присл. до однобічний 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однобічно — ОДНОБІ́ЧНО. Присл. до однобі́чний 3. Не можна впливати на організм однобічно, ізольовано від середовища, від виховання (Шк. гігієна, 1954, 4); У "Сурмах" та в "Золотому павучкові" я показав ворога в комсомолі, але зробив це однобічно (Донч., VI, 1957, 582).  Словник української мови в 11 томах