однобічність
ОДНОБІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. однобі́чний 4.
Всією своєю творчістю він [Т. Шевченко] ясно показав однобічність панського уявлення про народну пісню і про фольклор як про ніжну гармонію (з наук. літ.);
Гору взяло вчення Шаммаї, з його вузькістю і однобічністю. Сила-силенна приписів заступила саму суть Закону під виглядом його обґрунтування (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)