однокашник

ОДНОКА́ШНИК, а, ч., розм.

Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін.

Зустріч старих однокашників одразу ж дала й негативні наслідки. Забалакавшись, вони фактично проґавили обхід ортопедичного відділу (Ю. Смолич);

Тепер він ходив з хати в хату. Тут жили його земляки, його колишні однокашники, товариші (М. Чабанівський);

Солдати із заздрістю дивилися на свого однокашника, заглядалися на Верону, бо мало кому з них таланило на такі відвідини (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. однокашник — однока́шник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. однокашник — див. спільник  Словник синонімів Вусика
3. однокашник — -а, ч., розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однокашник — ОДНОКЛА́СНИК (той, хто навчається або навчався в одному класі), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВУ́ЧЕНЬ рідше, СПІВКЛА́СНИК рідше. Вулицею йшов Сергій Демиденко, Андрійків однокласник (О.  Словник синонімів української мови
5. однокашник — ОДНОКА́ШНИК, а, ч., розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін. Зустріч старих однокашників одразу ж дала й негативні наслідки. Забалакавшись, вони фактично прогавили обхід ортопедичного відділу (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах