однокашниця
ОДНОКА́ШНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до однока́шник.
У приймальні її зустріла та ж сама .. кучерява секретарка – однокашниця дитинства (Яків Баш);
Сиділа [Ганна] і всміхалась до недавніх своїх однокашниць спокійно сяючою, кришталевою усмішкою (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)