однокровник

ОДНОКРО́ВНИК, а, ч.

Той, хто має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей);

// Родич.

Зійшлися всі однокровники.

Значення в інших словниках

1. однокровник — див. родич  Словник синонімів Вусика
2. однокровник — -а, ч., діал. Єдинокровний родич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однокровник — Однокровник, -ка м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка