однокровник

однокро́вник

-а, ч., діал.

Єдинокровний родич.

Значення в інших словниках

1. однокровник — див. родич  Словник синонімів Вусика
2. однокровник — ОДНОКРО́ВНИК, а, ч. Той, хто має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей); // Родич. Зійшлися всі однокровники.  Словник української мови у 20 томах
3. однокровник — Однокровник, -ка м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка