односельчани
ОДНОСЕЛЬЧА́НИ, ОДНОСІЛЬЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. односельча́нин, односільча́нин, а, ч.; односельча́нка, односільча́нка, и, ж.).
Те саме, що односе́льці.
Збурила, вразила сход правдива річ односельчанина (К. Гордієнко);
Бабенко з пораненою ногою і обпеченими руками кидався в полум'я попереду всіх, дивуючи односельчан своєю відвагою (М. Руденко);
Позгинавшись між кошиками, ще міцно куняли кілька .. односельчанок (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)