односельці
ОДНОСЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односе́лець, льця, ч.).
Ті, хто живе або жив в одному й тому самому селі; мешканці того самого села.
Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Ірина Вільде);
Тут у секреті біля мосту їх троє: Карнаух Маркіян, кулеметник ще з царської війни, Левко Цимбал, Яреськів односелець, і третій – Яресько (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)