односельці
ОДНОСЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односе́лець, льця, ч.).
Ті, хто живе або жив в одному й тому самому селі; мешканці того самого села.
Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Ірина Вільде);
Тут у секреті біля мосту їх троє: Карнаух Маркіян, кулеметник ще з царської війни, Левко Цимбал, Яреськів односелець, і третій – Яресько (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- односельці — -ів, мн. (одн. односелець, -льця, ч.). Ті, які живуть або жили в одному селі з ким-небудь; мешканці того самого села. Великий тлумачний словник сучасної мови
- односельці — ОДНОСЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односе́лець, льця, ч.). Ті, які живуть або жили в одному селі з ким-небудь; мешканці того самого села. Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах