1. Великий тлумачний словник сучасної мови

односельці

односе́льці

-ів, мн. (одн. односелець, -льця, ч.).

Ті, які живуть або жили в одному селі з ким-небудь; мешканці того самого села.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. односельці — ОДНОСЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односе́лець, льця, ч.). Ті, хто живе або жив в одному й тому самому селі; мешканці того самого села. Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  2. односельці — ОДНОСЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. односе́лець, льця, ч.). Ті, які живуть або жили в одному селі з ким-небудь; мешканці того самого села. Пополудні почали сходитись до тітки Марії дальші родичі з околичних сіл і односельці (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах