односельчани

ОДНОСЕЛЬЧА́НИ, ОДНОСІЛЬЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. односельча́нин, односільча́нин, а, ч.; односельча́нка, односільча́нка, и, ж.). Те саме, що односе́льці.

Збурила, вразила сход правдива річ односельчанина (Горд., Чужу ниву.., 1947, 195);

Бабенко з пораненою ногою і обпеченими руками кидався в полум’я попереду всіх, дивуючи односельчан своєю відвагою (Руд., Остання шабля, 1959, 201);

Поруч з колгоспницею, позгинавшись між кошиками, ще міцно куняли кілька її односельчанок (Гончар, Новели, 1954, 79).

Значення в інших словниках

1. односельчани — односільчани, -чан, мн. (одн. односельчанин, односільчанин, -а, ч.; односельчанка, односільчанка, -и, ж.). Те саме, що односельці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. односельчани — ОДНОСЕЛЬЧА́НИ, ОДНОСІЛЬЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. односельча́нин, односільча́нин, а, ч.; односельча́нка, односільча́нка, и, ж.). Те саме, що односе́льці. Збурила, вразила сход правдива річ односельчанина (К.  Словник української мови у 20 томах