односкладний

ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е:

△ Односкла́дне ре́чення див. ре́чення.

Значення в інших словниках

1. односкладний — односкла́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. односкладний — -а, -е: Односкладне речення — тип простого речення, структурно-предикативна основа якого ґрунтується на функціонуванні єдиного поширеного або не поширеного другорядними членами головного члена, що виступає засобом вираження предикативності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. односкладний — ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е: ∆ Односкла́дне ре́чення — речення, граматичний центр якого складається з одного головного члена.  Словник української мови в 11 томах