односкладний

односкла́дний

-а, -е:

Односкладне речення — тип простого речення, структурно-предикативна основа якого ґрунтується на функціонуванні єдиного поширеного або не поширеного другорядними членами головного члена, що виступає засобом вираження предикативності.

Значення в інших словниках

1. односкладний — односкла́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. односкладний — ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е: △ Односкла́дне ре́чення див. ре́чення.  Словник української мови у 20 томах
3. односкладний — ОДНОСКЛА́ДНИЙ, а, е: ∆ Односкла́дне ре́чення — речення, граматичний центр якого складається з одного головного члена.  Словник української мови в 11 томах